Коли йдеться про мовлення дитини, це стосується не лише спілкування. Йдеться про зрілість і узгодженість багатьох чинників. Дитина розвиває мовлення, коли чує, розрізняє й відтворює наші інтонації, коли схоплює нашу міміку та жести. Найважливішим для розвитку мовлення дитини є її контакт із дорослими. Якщо ми бачимо, що опануванню мовлення бракує динаміки, саме час звернутися до фахівців.
Вимову чи граматику дитини не варто виправляти прямо, оскільки це може зашкодити її мотивації до говоріння. Замість виправляння, дорослі можуть перефразувати сказане дитиною, використовуючи правильні мовні форми й продовжуючи при цьому розмову. Спілкування з дітьми найбільш ефективне, коли воно стимулює їхнє мислення, а в розмові йдеться про предмети, ситуації та людей.
Коли дорослі (батьки, вихователі) протягом дня різними способами сприяють розвитку мови й мовлення дітей, тоді діти:
- розвивають здатність використовувати мову, розширюючи словниковий запас і розуміння того, як «працює» мова;
- набувають соціальної компетентності;
- розвивають навички мислення вищого порядку;
- навчаються ясно висловлювати свої думки, ідеї та почуття;
- опрацьовують і розвивають свої ідеї та уявлення, розповідаючи про них;
- розвивають навички мислення й навчання протягом усього життя;
- набувають упевненості в собі й підвищують самооцінку, почуваючись людьми, які можуть зробити внесок у загальну справу й здатні вільно висловлюватися.
Використовує фразове мовлення, використовує займенник «Я»
Розрізняє слова в піснях, охоче наслідує звуки, повторює та відчуває ритм
Знає та використовує слова привітання, прощання, знайомства, вибачення, подяки, прохання тощо
Відповідає на запитання та запитує інших
Говорить зрозуміло для слухачів: правильно вимовляє звуки, доречно використовує дієслова та прикметники
Використовує мову для висловлення ідей і думок. Розповідає про свій досвід: спілкується з дорослими й однолітками, ділиться своїми ідеями в груповій грі
Розповідає історії за малюнками в книжці. Має хоча б одну улюблену книжку
Послідовно переказує оповідання чи інші тексти
Використовує порівняння для неспоріднених предметів
Вміє використовувати невербальні й мовні засоби спілкування (жести, міміка, дикція, інтонація, динаміка)