Я та рівновага

Розкажіть дитині історію з власного досвіду. Наприклад, про те, який красивий «помічник» (розклад дня) ви мали в дитинстві та як він вам допомагав. Бо коли ви прокидалися вранці, то інколи забували почистити зуби. Однак потім вам почав нагадувати про це «помічник».

Складіть разом із дитиною режим дня, позначаючи послідовність режимних моментів символами, зрозумілими дитині.

Як ви гадаєте, чи орієнтується моя дитина в тому, що її очікуватиме впродовж дня?

Розкажіть, як не могли знайти іграшку, але хотіли отримати її тут і зараз. Ви пожалілися мамі. Вона присіла, глянула вам у вічі й пообіцяла допомогти, коли домиє посуд. Ви дочекалися маму й разом швидко знайшли іграшку.

• Діти схильні до наслідування. Стоячи в черзі, не нервуйтесь. Натомість пограйте в гру (наприклад асоціації). Час пролетить непомітно, а малюк зрозуміє, що терпіння – дієвий спосіб отримати бажане.
• Запитайте: Чи є користь від терпіння й наполегливості в повсякденному житті? Коли вони нам потрібні?
• Обговоріть: Що допомагає стримуватися?
• Ігри в піжмурки або в мовчанку тренують терплячість.

Дитині важко дотриматися черги на гойдалку, коли ми гуляємо. Як навчити її цього?

Розкажіть, як зацікавилися тим, що готує мама на кухні, і теж захотіли зварити кашу. У рольовій грі разом повторіть алгоритм приготування каші.

• «Нагадувалки»: від столу до мийки може вести зелена стрілка, що нагадує прибрати посуд після обіду. Наприклад, усміхнений рот, в який малюк щодня домальовує зуб після чищення.
• Гра: дитина – інженер, який програмує роботу, для виконання дії називає послідовність (щоб іти вперед, підняти праву ногу, зігнути коліно тощо).
• Гра: дитина розкладає одяг у порядку вдягання. Жартома провокуйте спочатку покласти шубу, потім – білизну…

Дитина намагається робити щось послідовно, але швидко відволікається й плутається, сердиться на себе. Як їй допомогти?

Розкажіть про гру «Фігуро, завмри». Акцентуйте увагу дітей на тому, як усі намагались дотримуватися правил і на слові «завмри» не рухалися. Запропонуйте пограти в таку гру.

Гра «Світлофор». Один з батьків – світлофор, а дитина – машина. Усі переміщуються по кімнаті, коли горить зелений. Якщо ж світлофор каже «червоний», машини зупиняються. Міняйтеся ролями. Це досвід: «зупинись, коли це важливо». Дитина дізнається про важливі правила. Так можна розпочати розмову про правила дорожнього руху й важливість слова «стоп».

Чи може моя дитина зупинитися під час гри, коли це важливо? Чи завжди вона дотримується правил і що в цьому допомагає? Що мені робити, коли дитині не вдається дотримуватися правил?

Розкажіть дитині, як любили ліпити з тіста, як вам завжди вдавалося все швидко й самостійно прибрати, як ви пишалися цим, як вас хвалили батьки: «Ти так добре прибрав! Дуже швидко й охайно!».

• Гра «Перетворення на підйомний кран». Доторкніться до дитини «чарівною паличкою», яка перетворить її на підйомний кран або самоскид. Дитина може підняти й перемістити іграшку до місця зберігання (ящик). Щоразу, завершуючи дію, плескайте в долоні й вигукуйте: «Ура!».
• Розділіть великі для дитини завдання на маленькі кроки. Запитуйте в дитини, з чого вона розпочне.

Чи вдається моїй дитині самостійно прибирати за собою? Якими словами ви заохочуєте таку самостійність/уміння?

Розкажіть, як відвідували садочок, де вам з дітьми часто хотілося бігати. Вихователька піднімала руку вгору й нагадувала про правило: рухатися групою спокійно. А щоб ми не забували про правила, на стіні були картинки-нагадування.

• Коли поведінка дитини здається непродуктивною: 1. Ми здогадуємося, які в неї потреби. 2. Називаємо емоцію/потребу дитини. 3. Пропонуємо дію, що змінить поведінку.
• Гра в цуценят, які дістають щось зі столу, дряпають підлогу, скавучать. Хтось із батьків має підійти до «цуценяти», пригорнути, пояснити неправильність вчинків, щоб змінити поведінку й установити правила.

Чи розуміє дитина правила групи? Чи вдається їй дотримуватися цих правил? Що допомагає їй у цьому?

Розкажіть, як дорослі просять про допомогу одне в одного. Наголосіть: просити про допомогу – сила, а не слабкість.

• Гра «Канатоходець». Розкладіть на підлозі яскраву мотузку. Дитина ходить по ній, балансуючи. За потреби підтримуємо дитину й розказуємо про важливість «страховки».
• Граємось іграшками, які кажуть: «Допоможи мені, будь ласка».
• Читаючи книжку чи дивлячись мультфільм, звертайте увагу на те, як герої просять про допомогу та хто їм допомагає.
• Кажемо дитині, що вона завжди може розраховувати на нашу допомогу.
• Стежимо за словами: не «йду пожаліти», а «підійди, поспівчуваю».

Коли дитина засмучена, чи вдається їй самій переключитися на щось інше? Як ми, дорослі, можемо допомогти в цьому?

Розкажіть, як колись не отримали бажаної ролі героя в казці. Згадайте, як важко було сказати, що ви ображені, і що висловити свою образу допомогла вихователька, запитавши: «Ти зараз засмучений? Ти гніваєшся? Що тебе засмутило?». І я відповів: «Я злюся, бо мені не дісталася роль».

• Гра «Барометр емоцій»: великий палець догори – радість, донизу – смуток, убік – злість. Ставимо запитання: «Як ти почуваєшся?». Дитина показує жест, а потім озвучує емоцію.
• Малюємо емоції на картках. Проживаючи певну емоцію, дитина бере відповідну картку й розказує, що відчуває (можемо показати самі).

Чи може дитина пояснити свій гнів, смуток, злість? Якими словами? Що допомагає їй пояснити причину її гніву?

Розкажіть, як одного разу у вас зламалася машинка (лялька) і як ви засмутилися. Потім ви звернулися до дідуся по допомогу й разом полагодили іграшку. Тоді дідусь сказав вам, що ви завжди можете звернутися по допомогу, коли це потрібно.

• Обіграйте разом з дитиною ситуації, в яких вона має казати «тому що». Наприклад, «я всміхаюся, тому що…».
• Граємо в чарівника, який знає все про емоції (може показати емоцію, розказати про неї). Дитина може «перетворювати» вас на різні емоції, а ви маєте запропонувати дитині розказати про цю емоцію. Наприкінці скажіть, що кожен з нас може бути чарівником, перетворюючи емоції.

Як заохотити дитину пояснювати свою поведінку?

Розкажіть, що в дитинстві вам було важко стримувати гнів. Мама відкрила вам таємницю про те, як із цим упоратися. Вона підготувала «чарівну коробку» з газетами, папером та олівцями, сказавши: «Коли хочеться все руйнувати, відкрий її та шматуй газети досхочу». Після цього я почувався дуже добре.

• Гра «Намалюй свій стан». Ви називаєте емоційний стан («я злюся»), а дитина малює, на що це схоже. Це може бути не малюнок, а просто штрихування.
• Зробіть «оголошення» з наліпками, які показують, що можна робити для заспокоєння (випити води, попросити обійняти, глибоко подихати).
• Вигадайте «віршики-замовляння» від образи, злості, суму тощо.

Коли дитина розлючена (засмучена тощо), що допомагає їй заспокоїтися?