Я та однолітки

Розкажіть історію про те, як ви гралися на подвір’ї. Вашу увагу завжди привертали інші діти. Ви брали свої іграшки й радісно бігли до них, щоб гратися разом.

• Переглядаючи журнали чи книжки з картинками, пограйте з дитиною в гру, в якій треба показати, де діти й де дорослі.
• Пофантазуйте, як би звали цих дітей, скільки б їм було років, чим би вони цікавилися, у що любили б гратися. Запитайте, чи дружила б дитина з цим хлопчиком/дівчинкою.

Чи звертає моя дитина увагу на інших дітей, які граються? Чи охоче приєднується до спільної діяльності?

Розкажіть, як ви спостерігали за грою дітей. Спочатку ви вагалися, чи підійти до них, але дуже хотіли приєднатися до веселої гри. Ви підійшли й запитали: «Можна з вами погратися?». Вам було радісно.

• Частіше самі запитуйте дитину: «Можна з тобою погратися? Можна взяти твою іграшку?».
• З іграшками потренуйтеся вітатися, називати своє ім’я, просити приєднатися до гри. Програйте різні варіанти: коли запрошення приймають і коли не приймають.
• Гра в котика й людину. Котик хоче гратися, намагається привернути увагу людини. Як він це робить? Якби кіт міг говорити, що він сказав би?

Чи може моя дитина самостійно приєднатися до гри? Чи запитує вона про це дозволу в дітей?

Розкажіть, як любили ділитись іграшками й брали їх багато в дитсадок. Однак там не всі діти хотіли ділитися. Ви не засмучувалися, бо у вас було багато друзів.

Гра «Скнара й добряк». 

Дорослий по черзі грає роль скнари/добряка, а дитина просить у нього іграшку. Потім вони міняються ролями. Скнара не віддає свого, але й не може взяти чужого. А добряк не може відмовити й усе своє віддає, залишаючись ні з чим. Ми запитуємо: «Як правильніше?». Разом доходимо думки: ми ділимося, коли готові до цього, але не віддаємо свого тільки через острах, що з нами не гратимуться.

Як допомогти дитині сформувати навичку ділитися? Чи ділиться моя дитина іграшками з іншими дітьми?

Розкажіть історію про те, як вам завжди хотілося спілкуватися з іншими дітьми й ви сміливо підходили до них, пропонували гратися разом, ділилися іграшками. Ви називали своє ім’я й запитували, як звати інших дітей. Від цього вам ставало радісно, ви почувалися впевнено.

Граємо в «прибульця», який щойно висадився на планету й досліджує життя на ній. Він підходить до різних предметів, принюхуючись і придивляючись. Підходить до людей, намагається й людину понюхати, а люди навчають його вітатися так, як заведено на Землі.

Чи ініціює моя дитина розмову з іншими дітьми? Що ви можете порадити, щоб розвивати цю навичку?

Розкажіть, як вам подобалося гратись із дітьми. Ви любили, щоб інші діти приходили до вас у гості й ви разом малювали чи будували.

• Гра: треба вдвох нести повітряну кульку / книжку, не торкаючись до неї руками, а лише стискаючи частинами тіла. Акцентуйте увагу на слові «разом».
• Грайте в рольові ігри з багатьма персонажами.
• У кожного своя переносність контактів, свій темперамент; нервова система має ліміт спілкування. Кожна дитина витримує певну кількість дітей поруч. Дехто втомлюється від шуму, емоцій, рухів. Не чекайте від дитини того, що їй не до снаги.

Чи охоче моя дитина бере участь у діяльності з багатьма дітьми? Що їм допомагає домовитися? Як розвинути навичку робити щось разом?

Розкажіть, як любили гратися з коробками: будували фортеці, автомобілі, будиночки для ляльок тощо. І щоразу це було щось нове. Вас із друзями/батьками так захоплювала гра, що час минав непомітно.

• Коли ви з дитиною на майданчику, з її дозволу запрошуйте до гри інших дітей. А потім відходьте далі, залишаючись у полі зору дитини.
• У рольових іграх пограйте в «запрошення» до гри.
• Пам’ятайте, що дитина не завжди має потребу в контактах.

Чи пропонує моя дитина іншим гратися разом? Як вона може запропонувати гру чи діяльність іншим дітям? Як заохотити дитину бути активнішою у своїй пропозиції спільної гри?

Розкажіть, як у грі з іншими дітьми вам завжди було радісно, коли раділи інші, і сумно, коли інші сумували. Наприклад, коли ви бачили веселку, вам усім було радісно.

• Гра в котиків. Один із котиків поранив лапку й сумно нявчить, а другий йому допомагає, підтримує, співчуває. Один звалився з гірки й розлютився, а другий намагається його підтримати поглядом або дотиком.
• Коли бачите емоції дітей і дорослих, ставте дитині запитання або самі кажіть: «Напевно, він сумує, тому що… А якби це був ти, як би варто було тебе підтримати?».

Чи реагує моя дитина на емоції інших дітей? Чи розрізняє вона емоції дітей?

Розкажіть про те, як ви мали друзів, з якими товаришували багато років. Скажіть, що зараз у вас є друзі з дитинства й що вам сумно, коли ви довго не бачитеся, а ще – як радієте зустрічі.

• Намалюйте разом лист бабусі чи дідусю, які живуть окремо.
• Намалюйте «журнал / книгу дружби», де будуть портрети друзів, опис їхніх улюблених іграшок, звичок. Поговоріть про те, що, коли ми згадуємо про друзів, то начебто стаємо ближчими до них.

Як ви гадаєте, чи є в моєї дитини друзі в групі? Як дитина поводиться, якщо друзів з якоїсь причини цього дня немає? Чи може вона гратися з іншими дітьми? Що їй допомагає потоваришувати?

Розкажіть, як будували з друзями фортецю з піску біля водойми й обговорювали, який вона матиме вигляд. Від кожного звучало багато ідей. Мені сподобалась ідея мого друга, і я її підтримав. У нас вийшла велика й міцна фортеця, з якою ми гралися до вечора.

• На аркуші паперу по черзі разом з дитиною малюйте, додаючи по одній деталі. Наприкінці пофантазуйте, що у вас вийшло.
• Разом вигадайте диво-світ, в якому все можливо. І кожен з вас може по черзі додавати свою ідею про те, який цей світ.
• Разом по одному реченню складіть історію.

Чи ділиться моя дитина своїми ідеями з іншими? Чи підтримують її ідеї інші діти? Чи підтримує вона ідеї інших дітей?

Розкажіть історію про те, як вам було радісно гратися зі своїми друзями. Ви завжди щось вигадували, робили разом, ділилися своїми секретами. Щоразу ви радісно очікували нової зустрічі з друзями.

Поговоріть з дитиною про те, що діти в садочку роблять разом (одягаються, граються, ходять на вулицю, їдять, навчаються, лягають спати, майструють тощо). А що роблять разом брати й сестри? А що роблять разом люди в родині?

Чи може моя дитина вільно змінювати діяльність, приєднуючись до різних груп дітей? Що допомагає їй налаштуватися на спільну діяльність у різних групах?