Щоденні поради для батьків
НУМО!бот
Я та емоції
Здатність проявляти й розрізняти емоції – як власні, так і іншої людини.

Емоції є найважливішим ланцюжком зв’язку дитини з навколишнім світом, фундаментом ставлення до себе й до інших. Саме емоції та почуття дають дитині змогу осмислити й розрізнити добро і зло, красиве й некрасиве, пізніше – опанувати здатність регулювати власну поведінку.

Важливо сформувати в дитини відповідного віку уявлення про те, що немає поганих і хороших емоцій, а натомість є позитивно й негативно забарвлені. Дитина має засвоїти, що може відчувати будь-які емоції, але заподіювати шкоду собі чи іншим не можна.

Дитина ще не вміє керувати своїми емоціями, стримувати їх небажані прояви. Тому вся активність дитини – виразно емоційна, забарвлена позитивними чи негативними переживаннями. Дорослий скеровує емоційне життя малюка: коли малюк засмучений, дорослий підбадьорює, переключає на іншу діяльність; утома, дратівливість – занадто бурхливі вияви емоцій, які свідчать про надмірне збудження нервової системи, потребу у відпочинку – дорослий заспокоює малюка, створює умови для сну.


Сходинки розвитку навички
1

Відтворює емоцію – ми бачимо емоційну реакцію (наділяє емоціями іграшки, неживі об’єкти)

Розкажи:
Зроби:
Спитай:

Розкажіть історію, як любили гратися іграшками, вигадували імена (які?) та історії, розмовляли їхніми голосами.

  • Під час мультфільму спостерігайте за реакцією дитини, промовляючи: «Ти побачив, що герою сумно, боляче, він образився?», «Ти здаєшся сумним. Тобі шкода героя?», «Смієшся, бо радий за героя?».
  • Гра: ви показуєте емоцію – дитина називає її і навпаки.
  • Гра для компанії: називаючи емоцію, кидаєте м’ячик. Хто впіймав, показує її. Тоді називає свою емоцію і передає м’яч далі.
  • Намалюйте разом з дитиною обличчя з носом і очима та додайте деталі, щоб змінити емоцію.

Чи грається моя дитина іграшками, озвучуючи діалоги? Чи змінюється при цьому тон її голосу, міміка?

2

Виявляє усвідомлення того, що інші діти є людьми, а не речами (їм буває радісно, боляче, образливо тощо)

Розкажи:
Зроби:
Спитай:

Розкажіть історію. Наприклад, що в дитинстві ви (ваш друг) були дуже активні, емоційні. Усі емоції відображалися на обличчі, як у мультфільмі. Якось ви щось загубили (розбили, вдарили) й сильно розплакалися. На це один дорослий сказав: «Ти ж хлопчик! Хлопчики не плачуть». А інший заперечив: «Ти – людина. Усі люди відчувають і проявляють емоції. Це нормально – плакати, коли боляче чи коли ти ображений».

  • Запропонуйте дитині разом розрізнити емоцію кота або собаки (у них немає потрібних м’язів на мордочці, але вони проявляють себе поведінкою).
  • Поміркуйте з дитиною: «А чи має емоції рослина, камінь?»

Як ви вважаєте, чи розуміє моя дитина, що іншим дітям (людям) буває боляче? Як це побачити?

3

Відчуває прості емоції: злість, смуток, цікавість тощо

Розкажи:
Зроби:
Спитай:

Розкажіть, як у дитинстві раділи, наприклад, святкуючи день народження, отримуючи жадану іграшку тощо.

  • Ставте відкриті запитання, що мотивують до вираження емоції: «Що тобі найбільше сподобалося на прогулянці?».
  • Намалюйте лото емоцій (піктограми: радість, сум, страх): із заплющеними очима діставайте картку, розплющуйте очі, називайте емоцію, показуйте її й проговорюйте: «Я сумую, коли…».
  • Намалюйте/пошийте ляльку: з одного боку радісне обличчя, з другого – сумне. Коли дитина проживає емоцію, дайте ляльку й подивіться, яким боком вона візьме її до себе. Запитайте: «Що лялька зараз просить, чого їй хочеться?».

Який настрій у моєї дитини впродовж дня? Що її засмучує/тішить? Як малюк виражає свій настрій?

4

Прояв істерик, афектів (закономірний етап розвитку, коли дитина ще не може керувати емоціями; дорослий у цей час навчає дитину власною реакцією)

Розкажи:
Зроби:
Спитай:

Розкажіть: у дитинстві ви часом теж кричали й падали, це нормально. Але мама постійно нагадувала: те, що небезпечно, робити не можна (завдавати болю собі й іншим).

Традиції примирення після сварки. Алгоритм під час істерики:


1. Пригадати: дитина навчається саморегуляції; це те тому, що вона не хоче стриматись, вона не може.


2. Установити контакт (присісти, торкнутися).


3. Назвати емоцію дитини. Якщо ми маємо рацію, реакція на кілька секунд посилиться, а потім одразу згасне.


4. Підтримати: «Сумно, коли не можеш отримати бажане», «Я теж злюся, коли програю».


5. Запропонувати дію: «Давай ми… (глибоко подихаємо, сфотографуємо бажане, виправимо)».

Чи бачили ви істерики в моєї дитини? Як часто? Як заспокоюєте?

5

Переходить свідомо від одного емоційного стану до іншого (від гніву до заспокоєння)

Розкажи:
Зроби:
Спитай:

Розкажіть: якось хлопчик забрав мою машинку. Я кричав і плакав. Мама обійняла й запитала: «Тобі прикро? Я теж злюся, коли без дозволу беруть мої речі. Спробуймо заспокоїтися й поговорити з ним».

  • Гра «Чому він плаче?» Візьміть іграшку. Скажіть, що вона плаче. Малюк визначає причину й заспокоює. Підказуйте дії: біль – звернутися до лікаря; образа – поспівчувати, пояснити.
  • Гра «Заморозка». Кожні 10 хв кажіть: «Стоп. Ти яка емоція?». Відзначайте зміни.
  • Наприкінці дня «заповніть щоденник»: дитина на аркуші малює своє обличчя сьогодні й розповідає, що викликало таку емоцію, підраховує, яких емоцій більше.

Який емоційний стан у моєї дитини впродовж дня? Що допомагає їй упоратися з гнівом, злістю?

6

Проявляє цікавість до стану інших людей (чи ставить запитання про стан інших людей)

Розкажи:
Зроби:
Спитай:

Розкажіть, як побачили, що ваша мама дуже засмучена. Ви розпитували, що з нею. Мама розповіла, що отримала листа від бабусі й дізналася, що та захворіла. Потім мама поглянула на вас і сказала: «Вона неодмінно скоро одужає й приїде в гості». Я зрадів. Поясніть: емоції допомагають зрозуміти, що з нами, і правильно відреагувати, змінити свою поведінку.

  • Дивіться одне на одного. Не відриваючи погляду від обличчя партнера, малюйте його портрет (не заглядаючи в аркуш). Потім поміняйтеся місцями.
  • Роздивляйтеся фото в альбомі, роблячи акцент на різних емоціях.
  • Говоріть про свої емоції: «Я сумую, тому що… Я злюся, тому що…».

Чи моя дитина звертає увагу на ваш стан чи стан інших дітей?

7

Розрізняє емоційні стани людей навколо (орієнтується, коли радіють, засмучуються, сердяться)

Розкажи:
Зроби:
Спитай:

Розкажіть дитині історію з власного досвіду. Наприклад, як ви гралися на подвір’ї з іншими дітьми й помітили дівчинку, яка розкидала все довкола, кричала й тупала ногами. Ви запитали в мами, чому дівчинка так розлютилася. Мама відповіла: «Катя засмучена, тому що інші діти зламали її іграшку».

Пограйте в гру «Детектив»: спостерігаючи за людьми (дітьми), визначити їхні емоції. Треба придумати, чому в них виникли такі емоції.

Які вправи допоможуть дитині краще розуміти стан інших людей?

8

Розрізняє свої настрої

Розкажи:
Зроби:
Спитай:

Розкажіть: я засмутився, не отримавши в подарунок собаку, яку дуже хотів, і нікому не казав, що зі мною. Тоді мама обійняла мене й запитала: «Я бачу, щось тебе засмутило». Я заплакав від розпачу. Мама обійняла сильніше: «Ти можеш сказати про це». І я розповів.

  • Якого кольору твій настрій (емоції)? Намалюй.
  • Станцюйте танець суму, радості, страху…
  • Барометр емоцій: палець угору – радість, униз – злість, убік – сум.
  • Книжечка, щоб записувати (малювати), як упоратися з емоцією: «Коли я злюся – глибоко подихати, випити води…», «Коли сумую – обійняти себе, поплакати, послухати музику, згадати, кого люблю…».

Чи може дитина назвати свою емоцію, розрізняти емоції інших і сама заспокоїтись?

9

Пояснює причину своїх емоцій

Розкажи:
Зроби:
Спитай:

Розкажіть історію. Наприклад, я була дуже розлючена, бо сестра зламала будиночок, який ми будували разом. Але підійшов тато й обійняв мене: «Я бачу, ти сердишся на сестру, бо вона зламала твій будиночок. Звісно, неприємно, коли ламають те, що ти будуєш. Можеш сказати їй: “Я злюся на тебе, так робити не можна!”».

Намалюйте дитині схему (сходинки). Можна поставити кубики або цеглинки лего. Будиночок-нагадування:

  • я (радію, боюсь, злюся, сумую);
  • тому що (сталося, хочу…);
  • мені важливо… (бажана відповідь).

За цією схемою говоріть про свої емоції, а дитина навчатиметься цього.

Коли дитина злиться, сумує, радіє, чи може вона сказати про свій стан і чим він викликаний?

10

Упізнає та називає різні емоції інших людей

Розкажи:
Зроби:
Спитай:

Розкажіть, як одного разу побачили, що плаче ваша сестра. Вона загубила іграшку. Мені дуже хотілося її втішити, і я почав шукати іграшку. Скільки ж було радості, коли ми її знайшли. А потім мама сказала: «Як добре, що ти допоміг сестрі. Я впевнена, що вона запам’ятає це й захоче прийти тобі на допомогу, коли ти потребуватимеш».

  • Намалюйте пряникову людину. Разом позначте, де «живе» кожна емоція (страх – розширені зіниці, стиснуті щелепи, холод у животі, серцебиття). Поміркуйте, які ознаки можна побачити зовні, а які лише зсередини відчутні.
  • Гра: дорослий зображує емоцію, а дитина звіряє зі схемою та називає цю емоцію.

Що допомагає дитині запам’ятати назви емоцій і впізнати їх в інших людях?

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux