| Я та дорослі

Я та дорослі

Взаємодія та позитивне спілкування з дорослими – батьками, вихователями й іншими дорослими, яких дитина зустрічає за межами сім’ї та садочка.

Досвід, набутий під час взаємодії з батьками й вихователями, діти використовують для побудови взаємин з усіма, хто їх оточує (дітьми, дорослими, тваринами).

Одним з основних чинників усього подальшого розвитку дитини є сформована прив’язаність до дорослого. Згодом вона переростає в базове внутрішнє переконання, що світ загалом є безпечним місцем і людям здебільшого можна довіряти, відкриватися й будувати з ними близькі стосунки.

Взаємодія між дорослими та дітьми має величезне значення для підтримки фізичного, соціального, емоційного й розумового розвитку дітей. Саме дорослі створюють безпечне та комфортне емоційне середовище, що сприяє стимулюванню розвитку, формуванню позитивної самооцінки, відчуттю власного «я» та належності до певної спільноти. Ставлення найрідніших людей до потреб дитини закладає фундамент її ставлення до себе, зрештою – самооцінки дитини. Завдання батьків – створити безпечне середовище, досвід перебування в якому стає основою для подальшого розвитку дитини.

Отож дуже важливими є тон голосу, вираз обличчя, жести й дотики, які використовують дорослі, розмовляючи з дітьми або реагуючи на їхню поведінку. Для розвитку позитивного досвіду взаємодії важливо разом з дитиною розмірковувати, гратися, читати, співати, танцювати тощо, висловлюючи свої емоції, розповідаючи історії з власного життя, розпитуючи дітей і вислуховуючи їх.

Сходинки розвитку навички

Емоційний відгук дитини на появу дорослого (у полі зору дитини): коли з’являється дорослий, дитина емоційно реагує, виявляючи радість від зустрічі

Розкажи:

Зроби:

Спитай у вихователя:

Розкажіть дитині історію з власного досвіду. Наприклад, про те, як у дитинстві ви раділи зустрічі з батьками, коли ті поверталися з роботи додому. Які традиції привітання, розставання були у вашій сім’ї.

Створіть власну традицію зустрічі й розставання. Це можуть бути обійми, секретні стискання рук, слова-паролі.
Створіть сімейну традицію. Наприклад, щодня перед сном, обіймаючись, говорити про те, що було найрадіснішим або найсумнішим сьогодні.

Чи проявляє моя дитина радість під час зустрічі з іншими дітьми? Які обряди, традиції є в групі (пісня, слово, дотик), щоб можна було використовувати їх удома? Розкажіть вихователю про родинні традиції.

Виявляє бажання наслідувати дії дорослого та вчиться в нього

Розкажи:

Зроби:

Спитай у вихователя:

Розкажіть дитині історію з власного досвіду. Наприклад, як у дитинстві спостерігали за діями мами (тата). Потім захотіли спробувати повторити цю дію самостійно, а батьки підтримали вас у цьому прагненні. Так ви навчилися виконувати цю дію.

Граємо в дзеркало: я виконую дію, а ти її повторюєш. Потім навпаки.
Граємо в мавпочок, які повторюють дії.
Граємо в папуг, які повторюють слова.

Наскільки моя дитина прагне повторювати ваші дії?

Повідомляє дорослому про свої потреби різними способами (жестами, словами, використовуючи міміку, рухи тіла)

Розкажи:

Зроби:

Спитай у вихователя:

Розкажіть дитині власну історію: як були з мамою в гостях, хотіли пити й боялися про це сказати. А вдома випили цілу склянку води. Почувши про проблему, мама сказала: «Звертайся до мене, коли щось потрібно. Я завжди допоможу». Поміркуйте разом: чи може хтось здогадатися про наші потреби, якщо ми про них не розкажемо? Чи є бажання, про яке ти не кажеш?

Розіграти цю ситуацію під час рольової гри.
Пограти в «хотілки» – озвучити свої бажання.
Торкнутися головами – відгадати бажання одне одного.
Якщо ти боїшся сказати, що хочеш у туалет, пити, їсти – уяви, що я тебе обіймаю за плечі отак, і торкнися свого плеча. Це додасть сил.

Чи може моя дитина озвучити свої потреби дорослому? Що могло б їй допомогти?

Навчається говорити дорослому (членам сім'ї, близьким дорослим, вихователям), не боячись, довіряє й не відчуває остраху перед реакцією дорослого на повідомлення

Розкажи:

Зроби:

Спитай у вихователя:

Розкажіть дитині історію з власного досвіду. Наприклад, одного разу я пошкодив бабусині окуляри. Бабуся захотіла почитати книжку, але не знайшла окулярів і засмутилася. Мені важко було зізнатись, але я зробив це. Бабуся сказала, щоб наступного разу я був обережнішим, але похвалила мене за те, що я зізнався. Я дуже любив свою бабусю, вона ніколи мене не сварила.

Конкурс помилок. Сьогодні ми розкажемо про помилки. Тому що завдяки їм ми навчаємося. Якщо ми визнаємо помилку, вона стає нашою силою.

Якщо дитина під час гри зламає іграшку, що може допомогти їй без остраху сказати про це вам або іншому дорослому?

Дитина з радістю включається в спільну діяльність та активний діалог із дорослим

Розкажи:

Зроби:

Спитай у вихователя:

Розкажіть власну історію. Наприклад, якось я йшов із бабусею із садочка, під ногами було багато барвистого листя, що впало з дерев. Я підняв один листочок, і бабуся сказала, що він схожий на нашого песика. Ми збирали листочки й називали, на що вони схожі. Це було дуже весело. Додому ми принесли великий букет.

Зробіть фотопортрет сім’ї разом із дитиною. На одному аркуші намалюйте малюнок або рамку для фото, яку можна розмістити для загального огляду.
Вигадайте історію разом, говорячи по одному реченню по черзі.
Зробіть колаж або спільний малюнок, де кожен домалює якусь деталь.

Які заняття або теми викликають у моєї дитини такий інтерес, що вона може довго про це говорити?

Ініціює розмову з дорослим (підходить до дорослого й починає розмову)

Розкажи:

Зроби:

Спитай у вихователя:

Розкажіть дитині історію з власного досвіду. Наприклад, коли я був маленьким, то хотів про все дізнатися. Я часто запитував: «Чому…?», «Куди пливуть хмаринки?», «Куди зникає сонце?». Моя мама, тато, бабуся й дідусь підводили мене до вікна або сідали зі мною на диван і спілкувалися. Я ставив багато запитань, і завжди хтось із рідних на них відповідав.

Разом з дитиною з’ясуйте походження та значення її імені або прізвища. Діти часто запитують: «Чому мене так назвали?». Розкажіть цікаву історію про це, щоб дитина відчула силу свого імені.

Як часто моя дитина ставить вам запитання та про що запитує?

Підтримує діалог зі знайомим дорослим (окрім членів сім’ї)

Розкажи:

Зроби:

Спитай у вихователя:

Розкажіть дитині власну історію. Наприклад, коли до нас приходили гості, завжди було весело, і я завжди могла з кимось поговорити. Це так цікаво – розмовляти з дорослими! Ти ніби сам стаєш дорослим.

Намалюйте родинне дерево, наприклад яблуню з довільно розміщеними яблуками. Кожне яблуко символізує члена родини. Можна підписати їх іменами, а згодом додати фото. Розглядаючи родинне дерево, ми називаємо імена наших рідних і завжди кажемо, що це «всі ми». Це дерево може стати темою розмови з іншими дорослими, які приходять до вас.
Зробіть для всієї родини однакові браслети на руку, наклейки на телефони тощо.

Що може допомогти моїй дитині бути більш відкритою в розмовах з дорослими?

Довіряє дорослому: каже про те, що тривожить, лякає, засмучує

Розкажи:

Зроби:

Спитай у вихователя:

Розкажіть дитині власну історію. Наприклад, я побачив біля пісочниці дівчинку, яка плакала, і запитав: «Ти чому плачеш?». Дівчинка не відповіла. Я покликав її маму й сказав: «Таня плаче». Мама підійшла, обійняла Таню та запитала, що її засмутило. Виявляється, загубився ведмедик Боня, і Таня злякалася, що не знайде його. Ми вирішили пошукати ведмедика разом.

Гра «Сумний котик». Уяви, що ти перетворився на котика, якому потрібна допомога, а попросити він не може, тільки нявчить. Покажи, що потрібно котику (погладити, взяти на руки, нагодувати тощо).

Якщо мою дитину щось дуже засмутить у садочку, що може їй допомогти заспокоїтися?

Дитина відпускає дорослого, знаючи, що дорослий повернеться до дитини

Розкажи:

Зроби:

Спитай у вихователя:

Розкажіть дитині власну історію. Наприклад, щоранку, коли я приходив до дитячого садочка з татом, він мені казав, що прийде по мене, коли я прокинуся, пограюся й повечеряю. І він завжди приходив по мене, як і обіцяв.

Покласти долоньку дитини на серце й сказати: «Серце каже не лише “тук-тук”. Воно насправді каже “люб-лю”. Моя любов завжди-завжди з тобою. Якщо тобі сумно, ти завжди можеш почути в серці “люб-лю”».
Перш ніж піти із садочка, можна поцілувати долоньку дитини й сказати: «Якщо тобі буде сумно, цей поцілунок ти можеш прикласти до щічки».

Як швидко моя дитина заспокоюється після розставання зі мною, і що її заспокоює?

Вільно висловлює свою думку, не боїться помилитись (довіряючи реакції та підтримці дорослого)

Розкажи:

Зроби:

Спитай у вихователя:

Розкажіть дитині історію з власного досвіду. Наприклад, як ви мали сумніви, чи розказати про те, що ви думаєте.

Ігри-загадки. Відповідь треба голосно вигукувати.
Під час гри з дитиною треба вигукувати: «Ура! Я виграв!». Або: «Я програв!».
Торкаємося чарівною паличкою до дитини й перетворюємо її на вченого чи ведучого програми. Дитина в мікрофон розповідає щось. Якщо вона говорить тихо, ми торкаємося її руки, натискаючи на уявну «кнопку», і дитина говорить гучніше.

Коли ви про щось запитуєте в усіх, моя дитина висловлює свою думку? Чи може дитина наполягти на своєму? Як ви заохочуєте дітей до висловлювань?

До всіх навичок

До бібліотеки освітніх матеріалів для дітей, батьків і освітян