Підтримуємо розвиток емоційного інтелекту в дітей 4-5 років
Вихователям важливо знати основні риси розвитку дошкільнят віком 4–5 років, особливості становлення їхньої емоційної сфери, зокрема у зв’язку з формуванням когнітивних та соціальних навичок. У статті з’ясовано основні завдання вихователів з формування емоційної регуляції та самооцінки дітей, акцентовано на поведінкових проявах («червоних прапорцях»), які можуть свідчити про потребу залучення фахівців до корекційної роботи.
Підготувала Юліана Маслак
Діти 4–5 років перебувають на важливому етапі свого життя, коли активно змінюються як фізично, так і емоційно. Це період великих досягнень, нових відкриттів, але водночас і період нових викликів. У цьому віці дітям уже притаманний свій унікальний спосіб пізнавати світ, тож важливо створити для них умови, що забезпечують розвиток усіх необхідних навичок.
Ключові моменти розвитку дошкільнят віком 4–5 років
🔹 Фізичний розвиток: рухаємося вперед.
Діти 4–5 років активно розвивають свої фізичні здібності. Вони дедалі впевненіше бігають, стрибають, лазять, можуть гратися з м’ячем, їздити на триколісному велосипеді або самокаті. В цьому віці можна помітити значний прогрес у координації рухів та балансі. Це також час, коли діти починають опановувати тонку моторику: ліплення, малювання, складання пазлів, застібання ґудзиків або шнурівок.
З огляду на це вихователі мають створювати умови для активних ігор, під час яких діти мають змогу розвивати й удосконалювати фізичні навички, адже фізична активність є запорукою їхнього здорового розвитку. Спільні ігри на свіжому повітрі, рухливі ігри у приміщенні — усе це допомагає дитині розвиватися фізично й емоційно.
🔹 Когнітивний розвиток: пізнаємо світ разом.
У віці 4–5 років діти стають справжніми дослідниками. Вони цікавляться всім навколо: чому небо блакитне, чому дерева зелені, чому з неба падає злива... Чотирилітні та п’ятилітні починають ставити багато запитань і шукати на них відповіді. В цьому віці діти активно вчаться розрізняти предмети, порівнювати їх, аналізувати. Вони вже можуть розпізнавати кольори, форми, числові символи, в них відбується активний мовний розвиток.
Завдання дорослих для цього періоду — допомагати дітям розвивати логічне мислення, збагачувати словниковий запас. Читайте з дошкільнятами книжки, розповідайте про навколишній світ, ставте запитання, пропонуйте завдання, які стимулюють їхнє мислення.
🔹 Соціальний розвиток: як стати частиною групи.
Діти 4–5 років активно засвоюють соціальні ролі та норми. Вони вже починають розуміти, що таке «друг», «група», «правила гри». У цей час вони ще можуть випробовувати соціальні межі, тому важливо допомогти їм навчитися спілкуватися з іншими дітьми, розв’язувати конфлікти, ділитися іграшками, слухати інших. Це також час, коли важливо навчати дітей чекати своєї черги й домовлятися, працювати разом.
Важливою частиною соціалізації в цьому віці є гра. Спільні ігри допомагають дітям зрозуміти важливі соціальні навички: як ділитися, як домовлятися, як знаходити компроміси.
🔹 Емоційний розвиток: зрозуміти себе і свої почуття.
У 4–5 років діти починають краще розуміти свої емоції, хоча й не завжди можуть їх контролювати. Вони переживають радість, злість, смуток, образу, тривогу. Іноді емоції можуть бути дуже сильними і важко регульованими. Це нормально для цього віку. Важливо допомагати дітям розпізнавати свої почуття й навчати правильно втілювати їх у слові. Така робота з боку дорослих допомагає дітям не лише краще розуміти себе, а й будувати здорові стосунки з іншими.
Іноді діти цього віку можуть переживати страхи — темряви, нових ситуацій або людей. Пояснення вихователя про причину хвилювань, запевнення в тому, що з цим можна впоратися, здатні допомогти дитині подолати її страх.
🔹 Мовний розвиток: говоримо і слухаємо.
У цьому віці в дітей активно формуються мовні навички. Чотирилітнім та п’ятилітнім уже до снаги будувати складніші речення, використовувати більшу кількість слів, запитувати про все навколо. Мова в дошкільнят віком 4–5 років стає важливим інструментом втілення думок та почуттів.
У цей період розвитку діти починають краще розуміти правила мовлення та дотримуватися їх: правильно вимовляти слова, використовувати граматично правильні форми. Робота вихователів щодо мовного розвитку дошкільнят має бути спрямована на допомогу з вибором книжки для читання, проведенні бесід та ігор, що стимулюють розвиток мовлення.
🔹 Самостійність: від «Я сам!» до реальних досягнень.
Діти 4–5 років дедалі більше прагнуть до самостійності. Вони хочуть самі одягатися, їсти, прибирати свої іграшки, брати участь у домашніх справах. Це час, коли вони починають усвідомлювати свої можливості та здібності. Важливо підтримувати ці прагнення, заохочувати їх до самостійності, але й навчати працювати в команді та дотримуватися певних правил.
Зваживши на особливості розвитку дітей у чотири й п’ять років, дорослі мають пам'ятати, що всі діти розвиваються індивідуально. Дехто швидше опановує певні навички, інші — повільніше, і це нормально. Якщо ви помітили, що дитина стикається з труднощами, вчасно сигналізуйте про це, запропонуйте підтримку батькам, щоб разом працювати над розв’язанням проблеми. Не забувайте, що ваша увага, терпіння та підтримка є дуже важливими для розвитку кожної дитини. Створюйте в групі атмосферу, за якої діти можуть бути собою, навчатися нового, здобувати досвід взаємодії з іншими та розвивати свої таланти. Тільки в такому середовищі діти зможуть гармонійно зростати і ставати впевненими в собі та щасливими людьми.
Як допомогти дошкільнятам зрозуміти себе і свої почуття
Важливим складником розвитку дітей віком 4–5 років є психоемоційна сфера. Саме в цьому віці в них починає формуватися більш чітке розуміння власних емоцій, вони активно навчаються спілкуватися з іншими та розвивають соціальні навички. Це, однак, нерідко супроводжується певними труднощами, на які вихователь має вчасно реагувати.
1. Емоційна регуляція: як дати раду емоціям?
Діти віком 4–5 років усе ще не мають повного контролю над емоціями. Вони можуть переживати сильні емоційні спалахи — від радості до розчарування або злості. Це нормально, адже діти тільки навчаються розуміти та виявляти свої почуття.
Важливо підтримувати дитину в моменти емоційних зривів, допомагати визначити й назвати емоцію (наприклад, «Ти злий, тому що тобі не дали іграшку») та показати способи, як заспокоїтися (глибоке дихання, йога, спільна гра).
«Червоний прапорець»: якщо дитина у віці 4–5 років часто не може заспокоїтися після незначних ситуацій, виявляє надмірну агресію або тривогу, це може свідчити про труднощі з емоційною регуляцією і це варто обговорити з психологом або дитячим психіатром.
2. Розвиток самооцінки: від «Я не можу» до «Я сам».
У дітей 4–5 років починає формуватися самооцінка. Вони можуть хвалитися своїми досягненнями («Я сам намалював! Я сам зібрав пазл!») і водночас переживати невдачі. Важливо в цей період підкріплювати впевненість дитини у своїх силах, підтримувати навіть у малих досягненнях і не применшувати її успіхів. Саме в цьому віці діти починають розуміти, що їхні вчинки можуть впливати на інших. Вони стають більш соціально орієнтованими й починають переживати не лише за себе, а й за інших людей.
«Червоний прапорець»: якщо дитина постійно сумнівається в собі, уникає виконання завдань або часто каже «Я не можу» без спроби щось робити, це може бути сигналом низької самооцінки або тривожності; важливо знайти до дитини індивідуальний підхід та допомогти їй розвиватися в безпечному емоційному середовищі.
3. Соціальні навички: навчання через гру.
У цьому віці діти активно навчаються взаємодіяти з однолітками, в них починають формуватися важливі соціальні навички: вміння ділитися, чергуватися, розв’язувати конфлікти, проявляти емпатію, співчувати. Пам’ятайте, що ці навички не даються дітям одразу. Саме тому часто виникають ситуації, коли діти не розуміють контекст, через що, наприклад, відмовляються ділитися іграшкою чи не хочуть послухатися іншого. З огляду на це важливо, щоб вихователі створювали можливості для групових ігор, де діти можуть практикувати навички спілкування та взаємодії, — наприклад, організовувати ігри з правилами, під час яких потрібно домовлятися чи чекати своєї черги.
«Червоний прапорець»: якщо дитина постійно уникає гри з іншими дітьми, часто стає замкненою, не може налагодити контакт, не розуміє соціальних норм (наприклад, часто відбирає іграшки або відмовляється допомагати іншим), це може свідчити про труднощі в соціалізації; така ситуація потребує уваги педагога і, можливо, підтримки спеціалістів.
4. Уявлення та фантазії: світ уяви й реальності.
Діти цього віку часто вигадують уявний світ, де вони є героями неймовірних історій. Малюки можуть вигадувати друзів, надавати іграшкам людських якостей, придумувати цілі всесвіти. Це абсолютно нормально й навіть корисно для розвитку фантазії та креативності. Утім, заохочуючи фантазування, важливо допомогти дитині навчитися відрізняти вигадку від реальності. Якщо дитина починає часто говорити про «невидимих друзів» чи створювати занадто багато фантазійних історій, це може бути сигналом для уважного вивчення ситуації, особливо якщо дитина має труднощі з адаптацією в реальному світі.
«Червоний прапорець»: якщо уява дитини настільки яскрава, що вона все більше втрачає зв’язок із реальністю, вигадуючи ситуації для уникнення соціальної взаємодії або труднощів у навчанні, це може бути сигналом для обговорення з психологом; іноді занадто нав’язлива вигадка може бути симптомом тривожності чи соціальних труднощів.
5. Страхи і фобії: чого ще можна очікувати?
Діти 4–5 років часто переживають різноманітні страхи — наприклад, страх темряви, окремих людей чи навіть уявних істот. Переживання страхів є нормальним поведінковим проявом для цього віку і часто є етапом розвитку. Важливо, щоб дорослі виявляли дитині підтримку в її страхові, не сміялися з неї, а допомагали подолати страх шляхом спокійного й розумного пояснення.
«Червоний прапорець»: якщо страхи стають надмірними, дитина часто переживає тривогу без видимих причин або уникає певних ситуацій (наприклад, щодня йде до садочка з плачем), це може свідчити про більш глибоку проблему, яку варто обговорити з психологом.
Усвідомлюючи важливість емоційного розвитку дітей віком 4–5 років, пам’ятайте, що ваше завдання як вихователя — створити для малюків безпечне й підтримувальне середовище, де вони можуть отримувати досвід емоційної саморегуляції, розвивати соціальні навички та навчатися розуміти свої почуття. Важливо давати їм можливість виявляти емоції, допомагати розв’язувати конфлікти, формувати навички співчуття та взаємопідтримки.
Не бійтеся звертати увагу на «червоні прапорці» — вони можуть сигналізувати про те, що дитина потребує додаткової уваги або допомоги. Усі діти різні, тож не забувайте, що ваша підтримка може бути тією ключовою ланкою, яка допоможе вихованцям упоратися з труднощами та розвиватися в гармонії з собою і світом навколо.
