Соціально-фінансова грамотність: основи для старших дошкільників

Сучасний світ з його багатовимірними горизонтальними та вертикальними економічними зв’язками затягає у вир фінансових відносин і дітей дошкільного віку. Це зумовлює потребу активніше розвивати такий напрям виховання, як фінансова освіта. Пропоновані нижче матеріали познайомлять вихователів та батьків із засадами, методами та прийомами роботи, які спрямовані на формування фінансової грамотності в дошкільнят.

Підготувала Ольга Стягунова

Нерідко в крамницях доводиться чути «Мамо, купи …» і спостерігати подив чи розгубленість, з якими дитина реагує на слова мами про те, що грошей у неї нема, хоч у руках і тримає гаманець. Сучасний світ для малюків сповнений спокус. Іграшки, солодощі, розваги — всього цього хочеться завжди й одразу. Відмова батьків часто спричиняє дитячий веред і навіть істерику. Дитині дошкільного віку важко зрозуміти, звідки беруться гроші і як їх потрібно витрачати. Нерозуміння зумовлене тим, що суті питання дорослі не пояснюють маленьким дітям. Ось чому на запитання «Звідки беруться гроші?» дошкільнята часом відповідають: «Дає банкомат».

Фінансова просвіта й виховання дітей дошкільного віку — порівняно новий, але дуже потрібний напрям у дошкільній освіті. Діти, хто більше, хто менше, рано долучаються до економічного життя сім'ї: стикаються з грошима, рекламою, ходять із батьками в магазин, спостерігають за операціями купівлі-продажу, отримуючи на побутовому рівні первинні економічні знання. Тож реалії сучасного життя диктують свої правила: дітям треба засвоїти урок про гроші, який передбачає набуття вміння розрізняти емоційні та товарно-грошові відносини, а також набути початкових, але достовірних знань про фінанси і соціум, який їх продукує та витрачає. Усвідомлене ставлення до власних грошей та досвід користування фінансовими продуктами сприяють їхньому майбутньому благополуччю.

Як сформувати основи фінансової грамотності в дітей старшого дошкільного віку

Передусім важливо пам’ятати, що дошкільнятам 5–6(7) років ще не доступні повноцінні знання, уміння або навички раціонального поводження з грішми. Тому мова йде лише про формування азів фінансової грамотності. Саме цей вік є найпродуктивнішим для закладання засад відповідальності, ощадливості та сили волі, які в подальшому стануть основою для виховання фінансово грамотного громадянина.

Залучення дошкільнят до соціально-фінансової грамотності не передбачає ознайомлення з роботою фінансових установ або опанування специфічними поняттями (наприклад, інфляція, біржа, цінні папери, акредитиви тощо) і розв’язання складних арифметичних задач.

Навички фінансової грамотності дітей формуються через предметно-практичну, предметно-ігрову, комунікативну, господарсько-побутову та пізнавальну діяльність. Основною умовою формування соціальної компетентності та фінансової грамотності є приклад батьків.

Засвоєння складних економічних понять, формування економічного світогляду та навичок у соціально-фінансовій сфері може бути полегшено за допомогою технології «Економічний ігроленд».

«Економічний ігроленд»

Пропонована технологія стосується не тільки грошей. Вона охоплює значно ширше коло питань: як люди живуть і працюють, що отримують за свою працю, як розподіляються блага у суспільстві тощо. «Економічний ігроленд» – це розвивально-дидактична локація, де діти можуть грати та розвиватися у власному темпі, набуваючи соціально-фінансових навичок.

«Економічний ігроленд» – педагогічна навчально-ігрова технологія соціально-фінансової грамотності дітей дошкільного віку, що ґрунтується на поєднанні дидактики, розвивального середовища закладу, соціального оточення та інфраструктури міста. Вона визначає принципи компонування форм, методів, способів, прийомів та засобів розвитку, навчання й виховання дітей.

Щоб формування економічних уявлень відбувалося ефективно, варто дотримуватися принципів системності, комплексності (взаємодоповнюваності), поступовості, систематичності, індивідуалізації темпу роботи та повторюваності.

Технологія «Економічний ігроленд» складається з чотирьох тематичних модулів

• Потреби — бажання / блага — джерела.
• Праця — товар — послуга.
• Гроші — ціна / вартість — бюджет — кишенькові гроші.
• Корисні навички економії — бізнес — реклама.

Алгоритм створення та застосування «Економічного ігроленду»

1. Формування дидактичної бази ігор, організованих за ініціативою дорослих.
2. Створення умов для розгортання різного типу ігор, зокрема сюжетно-рольових.
3. Ускладнення тематики сюжетно-рольових ігор шляхом проведення пізнавальних цільових прогулянок, зокрема до фінансових установ міста, розгортання ігор-стратегій.

Структура Економічного ігроленду

• Соціально-фінансовий розвивально-пізнавальний осередок у груповій кімнаті
• Середок сюжетно-рольових ігор
• Пізнавально-ігрова діяльність з економічним змістом
• Економічні подорожі містом

Соціально-фінансовий розвивально-пізнавальний осередок має містити економічну скарбничку, літературно-художню практику, мінімузеї та сектор практичної економіки.

Зміст «Економічної скарбнички»

• Мотиваційні ігри «Скринька секретів»: ігри-загадки, набір проблемних запитань, сюрпризні моменти, які мотивують дітей дізнаватися щось нове.
• Дидактичні ігри навчального, пізнавального змісту, що інформують та формують певний обсяг знань з теми.
• Ігри для закріплення отриманих знань та формування економічного досвіду: сюжетно-дидактичні, ситуативні, регулятивні та творчі; завдання, ситуації економічної спрямованості, лепбуки, лепбокси.

Зміст літературно-художньої практики

Добірка творів художньої літератури та усної народної творчості економічного змісту, що відображає основні економічні та фінансові категорії, доступні для дітей: потреби, праця, професії, товар, послуга, бартер, гроші, бюджет, ресурси, реклама.

Літературно-художня практика спрямована на ознайомлення дітей з текстами, обговорення їхнього змісту та пошук шляхів розв’язання проблемних ситуацій через творчі та практичні завдання.

Зміст економічних мінімузеїв

Різноманітні предмети та речі, що мають як пряме, так і опосередковане відношення до економіки та фінансів. «Експонати» мінімузеїв можуть бути підібрані за темами: «Числа та цифри», «Електрика», «Народні іграшки», «Корисні копалини», «Гроші», «Годинники», «Забуті іграшки», «Іграшки своїми руками» тощо.

Сектор практичної економіки

Сектор практичної економіки допомагає створити умови для формування якостей економного споживача:

• «Життя нової іграшки» — заняття, під час яких діти ремонтують або створюють нові іграшки з вживаного матеріалу, набуваючи елементарних трудових навичок.
• «Економні бокси» — контейнери для макулатури чи металевих запчастин від поламаних іграшок.
• «Обмін іграшок» — куточок, де діти можуть обмінятися іграшками, заощаджуючи на нових покупках.
• «Бокс вправного економіста» — скринька для накопичення фішок за економне, дбайливе ставлення до ресурсів (води, світла, іграшок, одягу тощо).
• Макет «Сортувальник сміття».

Осередок сюжетно-рольових ігор «Економічного ігроленду»

Сюжетно-рольові ігри є важливим складником, що створюють умови для розвитку інтересу до економічних знань. Вони моделюють реальні ситуації спілкування, де діти активно використовують економічні терміни, виконують соціально-економічні ролі та вчаться встановлювати взаємозв’язки (обмін, продаж, купівля). Приклади ігор: «Кондитерська фабрика», «Ательє для маленьких чепурунів», «Гроші для подорожі», «Банк», «Мінімаркет», «Салон краси», «Юні архітектори — будівництво будинку», «Фітнес-клуб», «Екоферма», «Рекламна агенція» тощо.

Спільна пізнавально-ігрова діяльність у структурі «Економічного ігроленду»

Формування соціально-фінансової грамотності в дітей буде ефективнішим при використанні ігрових форм, методів та прийомів, що відповідають їх віковим особливостям. Гра є ключовою організаційною формою пізнавальної діяльності.

Прикладами спільної пізнавально-ігрової діяльності є мініподорожі, вікторини, ігри-заняття, комплексна робота за текстами казок, мініекскурсії, економічні розваги, конкурси, змагання, ігри-пошуканки, квести тощо.

Економічні подорожі містом

«Економічний ігроленд» передбачає інтерактивні форми роботи зі старшими дошкільниками, зокрема економічні подорожі містом, економічні квести, ігри-стратегії та проєкти.

Ігри-стратегії сприяють усвідомленню задуму гри та послідовності спільних дій, що забезпечується організацією піших переходів, економічних екскурсій та подорожей містом.

Економічні подорожі містом – це спеціально організовані екскурсії до установ у найближчому оточенні, які надають різні фінансові послуги. Такі походи дають змогу дітям дізнатися про специфіку роботи фінансових установ, товарно-грошові відносини, закріпити знання про торгові осередки та інші заклади, а також усвідомити, що навколишній світ створений для задоволення потреб людини.