Дотримуємося корпоративної культури та комунікативних норм у ЗДО
Взаємини в колективі дитячого садочка можуть як надихати, так і спустошувати вихователів. До того ж вони впливають на дітей і стосунки між ними, адже формують у малечі емоційний інтелект і загалом уявлення про те, як влаштований цей світ. Авторка статті пропонує поміркувати, чи можна вважати культуру спілкування педагогів освітнім складником.
Підготувала Ксенія Борцюх
В педагогічній літературі багато уваги приділено нормам розвитку дітей, знанням з психології, дидактики, різним методикам тощо. Окремо йдеться і про особистість педагога — є нормативні документи, які визначають його права, обов'язки та особистісні компетенції. Та є один аспект, якому приділяють недостатньо уваги: на професійний та психоемоційний стан педагога досить сильно впливає атмосфера, яка панує в колективі. Вона може як надихати, так і спустошувати.
Педагог — це не просто професія, це стан душі. У цій сфері інакше ніяк. Щодня педагог допомагає своїм вихованцям радіти новим відкриттям та проживати хвилини смутку. Він повинен бути терплячим, щоб надихати на нові дослідження. І так щохвилини. Тобто педагог має бути не тільки високим професіоналом, але й емпатійною, чуйною, щирою, уважною людиною. Більшість свого часу педагог перебуває у приміщенні садочка, щодня комунікує з колегами, тому для його внутрішньої рівноваги дуже важливо, щоб навколо була сприятлива атмосфера.
Колективи бувають різні: великі й маленькі, змішані та гендерно рівномірні. Кожен колектив чинить свій вплив. Дружня та довірлива атмосфера в садочку покращує взаємодію між колегами. Там, де є підтримка, персонал більше готовий вдосконалювати свої професійні навички. Відповідно, такий колектив приваблює до себе кваліфікованих співробітників, і всі робочі процеси в ньому проходять легше.
Як створюється така атмосфера — спеціально чи у природний спосіб? Звісно, природно вона формується завдяки особі, словам, діям керівника. Скільки часу знадобиться для побудови такої сприятливої атмосфери, яка може миттю змінитися у разі зміни керівника? Питання риторичне. Тому більшість організацій обирають варіант спеціального створення атмосфери шляхом формування корпоративної культури. В цьому випадку вибудовуються більш структуровані, чіткі і зрозумілі процеси, не залежні від зміни керівництва. Організація живе за своїми культурними нормами, і кожен, хто долучається, або приймає їх, або просто не приєднується до команди, якщо її цінності не збігаються з особистими.
Корпоративна культура
Корпоративна культура — це сукупність цінностей, норм, правил, традицій, переконань і поведінкових моделей, які визначають стиль взаємодії всередині колективу. Вона впливає на те, як співробітники працюють разом, ухвалюють рішення та взаємодіють із зовнішнім середовищем.
В нашому випадку зовнішнє середовище — це взаємодія з дітьми. А якщо взяти глибше, це закладання образів дітям про те, як «працює» світ дорослих. Адже діти не просто слухають, вони мають бачити відповідність слів та дій. З іншого боку, внутрішній стан педагога впливає на його ресурсність, а ресурсність, у свою чергу, — на те, чи зможе він, у умовах незначного емоційного навантаження, адекватно відреагувати на нестандартні ситуації, що виникають під час взаємодії з дітьми, а також на те, чи зможе педагог без емоційного включення допомогти дитині пережити її власні емоції. В цьому й полягає розвиток емоційного інтелекту.
Пропонуємо заплющити очі та уявити себе чотирирічною дитиною, яка бачить радісне обличчя вихователя, коли той з теплом та щирою усмішкою приймає вибачення свого колеги за те, що той взяв його ручку. Що ви усвідомлюєте?
Що перепрошувати — це нормально.
Що прощати — це добре.
Що кожен може помилятися, головне — зрозуміти свою помилку.
Що щирі відносини породжують усмішку.
Що ви відчуваєте? Скоріше за все, радість і задоволення.
Уявімо зворотну ситуацію. Ви, знову чотирирічна дитина, стаєте свідком невдоволення колеги вашого улюбленого вихователя. Колега з прихованим роздратуванням каже, що ваш вихователь забрав його ручку і вже час її повернути. Скоріш за все, ручка буде повернена із автоматичним вибаченням.
Що ви зрозуміли?
- Помилився — наразився на невдоволення та відчув неприємну емоцію.
- Відносини не завжди приємні.
- Світ ворожий.
Уявіть, свідками скількох мікродіалогів дорослих діти стають щодня. Повірте, жоден не проходить повз їхню увагу. Тому саме корпоративна культура в садочку формує поле для розвитку емоційного інтелекту та загалом виховання дітей.
Кроки з формування корпоративної культури у ЗДО
Визначення місії та цінностей закладу
Наприклад, місією може бути створення такого середовища, у якому кожна дитина почувається в безпеці, щасливою, може проявлятися творчо та відчуває, що вона важлива. Серед цінностей можуть бути такі: чесність, щирість, вдячність, любов до дитини та світу в цілому тощо. Це не просто слова. Це ваша червона ниточка, яка проходить крізь кожне слово, кожну дію. Її має відчувати кожен учасник освітнього процесу. Обговоріть це з колегами: які цінності виокремлює кожен член колективу?
Визначення правил комунікації в колективі
Такими правилами можуть бути чесність у спілкуванні та конструктивність у розв’язанні конфліктів. Є прекрасне правило, яке звучить так: «Сім гарних речей — одне зауваження». Тобто, якщо хочете зробити зауваження, знайдіть ще сім речей, які у колеги виходять чудово.
Організація регулярних зустрічей
Розпочинати їх варто зі «спільного кола»: «Як минув тиждень?», «Що було цікавого, незвичайного, сумного?» тощо. Це дозволить кожному відчути, що події впливають на їхній стан. Також варто проговорювати вголос скарги, подяки чи пропозиції – і обов’язково з позиції «я-повідомлення» (наприклад, «Я відчуваю образу», а не «Ти мене образив»; «Я відчував злість», а не «Він мене розізлив»). Коли це стає звичною практикою, така культура автоматично стає моделлю спілкування й з дітьми.
Започаткування власних традицій
Це може бути ранкова кава щоп'ятниці або 15-хвилинні зустрічі перед початком робочого дня з кавою (чаєм) і смаколиками. Не забувайте про традицію святкування днів народжень.
Професійний розвиток
Корпоративна культура має стимулювати до навчання та самовдосконалення. Тому не завадить ввести традицію обміну досвідом або відвідування різноманітних семінарів.
І не важливо, чи сформована у вас уже корпоративна культура, чи вона тільки на стадії свого народження, головне — пам’ятати, що тільки повагою виховується повага, чесністю виховується чесність, добром виховується добро, а любов'ю виховується любов. Все, що ми хочемо прекрасного, щирого, справжнього прищепити дітям, має бути передусім у нас. А корпоративна культура допоможе нам прискорити досягнення цього чудового результату.