Будуємо партнерство: форми взаємодії вихователя та асистента вихователя в інклюзивній групі

Від злагодженої роботи персоналу закладу залежить ефективність функціонування інклюзивної групи в дитячому садку, у якій усім дітям комфортно й цікаво. Пропонуємо вашій увазі різні способи координування роботи вихователя та асистента вихователя. 

Підготувала Ольга Стягунова

Вибір відповідної форми взаємодії між вихователем та асистентом вихователя під час організації освітньої діяльності сприятиме справедливому розподілу обов’язків між педагогами, а малюкам створить комфортний мікроклімат у дитячому колективі. 

Взаємодія-підтримка 

Коли доцільно використовувати: знайомство дітей з чимось новим, наприклад, з цифрою, звуком, природним об’єктом тощо.

Організація дітей: усі діти об’єднані в одну групу, вони можуть сидіти колом на килимку або на своїх робочих місцях.

Дії педагогів: вихователь навчає — розповідає, пояснює, показує, демонструє; асистент вихователя допомагає вихователю (наприклад, демонструє кожній дитині, рухаючись по колу), слідкує за активністю всіх дітей, допомагає дитині з особливими освітніми потребами (ООП) працювати в колективі.

Переваги: діти з ООП навчаються разом з усіма дітьми, відчувають себе частиною спільноти; педагоги не витрачають багато часу на спільне планування.

Ризики: може применшити роль асистента вихователя, підвищити залежність дітей від асистента вихователя; зниження самостійності дітей у разі надмірної допомоги дорослих.

Схема:

Взаємодія-паралель 

Коли доцільно використовувати: закріплення знань, навичок. 

Організація дітей: діти об’єднані у дві групи. Це можуть бути або дві однакові, або дві різні за кількістю дітей підгрупи. Критеріями для об’єднання дітей у підгрупи можуть бути рівень засвоєння матеріалу, активність дітей, інтереси. Зміст заняття може бути однаковим або різним для двох підгруп (наприклад, одна група вирізає елементи аплікації, інша складає композицію із заготовлених шаблонів).

Дії педагогів: вихователь та асистент вихователя працюють паралельно та взаємодіють із дітьми в різних підгрупах. 

Переваги: діти мають змогу навчатися в зручному для них темпі, відбувається індивідуалізація освітнього процесу; педагог може краще врахувати індивідуальні особливості вихованців.

Ризики: діти з ООП спілкуються з обмеженою кількістю однолітків, якщо вони постійно об’єднуються в одну малу підгрупу.

Схема:

Взаємодія-альтернатива 

Коли доцільно використовувати: навчання дітей за різним змістом,  партнерська діяльність (вправляння).

Організація дітей: діти об’єднані у дві підгрупи — більшу й меншу. В більшій підгрупі — діти без ООП, у малій підгрупі — діти з ООП та без ООП. У складі малої підгрупи діти без ООП періодично змінюються, щоб уникнути стигматизації. Наприкінці можна об’єднати дітей в одну групу, щоб обмінятися враженнями, продемонструвати результати або завершити заняття якимось ритуалом або грою.

Дії педагогів: педагоги розподіляють обов’язки із вправляння дітей згідно з програмовим змістом. Педагоги працюють паралельно: вихователь — з більшою підгрупою дітей, асистент вихователя — з меншою.

Переваги: індивідуальний підхід до дітей, надання допомоги дітям, які потребують додаткового закріплення матеріалу. 

Ризики: діти з ООП можуть почувати себе відокремленими від колективу однолітків.

Схема:

Взаємодія підгрупова

Коли доцільно використовувати: партнерська діяльність, самостійна діяльність дітей.

Організація дітей: діти об’єднані в кілька невеликих підгруп (розвивальних осередків).

Дії педагогів: педагоги розподіляють між собою підгрупи. Вихователь та асистент вихователя почергово переходять від однієї підгрупи до іншої, при цьому характер дидактичного матеріалу в кожній підгрупі може різнитися залежно від потреб, інтересів або можливостей дітей. Доцільним є такий добір завдань, щоб наприкінці заняття діти об’єдналися в одну групу для спільної діяльності. 

Переваги: згуртовування дітей, навчання працювати спільно. Дітям з ООП це дозволить виконувати посильні завдання у своєму темпі, а їхній продукт стане частиною загального (наприклад, виготовлення колажу, загальної листівки тощо). 

Ризики: діти з ООП у разі зміни складу підгрупи можуть мати труднощі у спілкуванні.

Схема:

Взаємодія-партнерство

Коли доцільно використовувати: якщо дитина з ООП потребує додаткових інструкцій, роз’яснень (спрощення, пояснення жестами тощо). 

Організація дітей: діти навчаються разом в одній групі. 

Дії педагогів: вихователь пояснює, асистент вихователя допомагає дітям — повторює інформацію іншими словами (парафраз), надає додаткові пояснення, моделює необхідні навички тощо. 

Переваги: забезпечення індивідуального підходу. 

Ризики: можлива незлагодженість дій педагогів, якщо недостатньо досвіду роботи. 

Схема: 

Взаємодія вільна

Коли доцільно використовувати: заохочення дітей до самостійної діяльності та взаємодії з однолітками. 

Організація дітей: вільна самостійна діяльність дітей в одній групі. 

Дії педагогів: у процесі вільної діяльності дітей педагоги спостерігають та моделюють ситуації включення малюків у різні ігрові ситуації. Вони спільно створюють умови для навчальних ситуацій, привабливих для дітей, працюють над виробленням навичок, керують активністю дітей.

Переваги: всі діти грають та навчаються разом.

Ризики: діти з ООП можуть не включитися у гру з іншими дітьми, не розпочати самостійну діяльність без допомоги дорослих. 

Схема:  

Варто звернути увагу, що діти з ООП часто можуть швидше за інших  втомитися, втратити інтерес до гри або навчання, потребувати зміни обстановки. В такому випадку вихователь залишається з усіма дітьми групи і продовжує роботу за планом, а асистент вихователя може супроводжувати дитину до ресурсної кімнати, на заняття з фахівцями або запропонувати перепочити в куточку усамітнення.